Головна » Стратегії » Британська «зелена книга» для української армії та медіа

Британська «зелена книга» для української армії та медіа

3st

Армія і медіа. Держава і медіа. Суспільство і медіа…

Відносини в цій площині завжди складаються по-різному. Зміст їх також залежить від багатьох обставин. Сьогодні на теренах нашої країни йде війна. Не віртуальна. Справжня. І ми не були готові до неї. Навіть теоретично. Тому саме перша позиція є для нас найбільш актуальною, як ніколи в інший час. Навколо неї сьогодні ламають списи не тільки фахівці, а й просто пересічні комунікатори інформаційного простору.

Декілька місяців тому під час захисту бакалаврських робіт курсантами четвертого курсу військового інституту, яким я викладаю дисципліну “Інформаційно-медійні технології у військовому управлінні”, мені довелося дискутувати з одним професором філології. Наші позиції щодо інформування суспільства під час війни на Сході дещо розійшлися. Він, як людина суто цивільна, твердо стояв на своєму, що суспільство треба інформувати без будь-яких обмежень. На його думку, військові цього не роблять. Тому і виникає багато різних проблем. Марно я намагався переконати його в тому, що між об’єктивним і оперативним інформуванням суспільства про ведення бойових дій і відвертим «інформаційним стриптизом», якого не можна допускати у такій відповідальній і складній царині, існує дві великі різниці. Навіть посилання на авторитет і досвід сталих світових демократій в тонкощах інформаційної підтримки військ під час ведення бойових дій не переконали мого опонента. «Не треба порівнювати оборонне відомство у них з нашим», – приблизно так закінчив розмову мій колега.

В чомусь він все ж таки має рацію. І, можливо, я погодився б з відсутністю певної системності в роботі інформаційної складової Міністерства оборони України. Але є речі, без яких ця система не в змозі ефективно працювати. У професора філології погляд на проблему очима людини, яка не розуміється на багатьох механізмах військової машини, що скриті від пересічного громадянина, але котрі не можна не враховувати. Тому що за їх функціонуванням стоїть життя людей, безпека держави і доля країни.

Можна було б навести багато прикладів того, як непродумане і безсистемне інформування суспільства про події в ході АТО шкодить військовим у виконанні їх завдань за призначенням. Як часто прямі репортажі в соціальних мережах сприяють розвідці противника і наражають на небезпеку цілі підрозділи Збройних Сил України.

Впевнений, що мої слова підпадуть під шквал критики колег, які скажуть, що відкритість допомогла вирішити багато проблем щодо забезпечення наших військових та усунення недоліків в діях вищого командування. І в цьому теж є правда. Як правда і те, що межа між необхідністю у інформуванні і певними обмеженнями дуже тонка і визначити її надзвичайно важко. Але вона має бути. І над цим повинні працювати як армія, так і медіа.

Уроки війни мають бути вивчені і проаналізовані. Час покаже, хто був правий, а хто ні. Але у нас цього часу немає. Тому хотів би звернутися до досвіду наших західних партнерів, який ми успішно застосовували у себе протягом майже двадцяти років. Яким ми намагалися поділитися з колегами в книжці «Журналісти стріляють не кулями», виданій двічі у 2012 і 2013 роках. До того ж, моя дискусія з професором філології ще раз підтвердила стару істину «Немає пророка у власній Вітчизні».

…Отже, після вторгнення аргентинців на Фолклендські острови 2 квітня 1982 року уряд Великобританії вирішив послати ударну групу, щоб повернути загарбане. Його масово підтримали суспільство й преса. Редактори вимагали послати з ударною групою на Фолкленди журналістів. Адже це була найбільша операція з часів Другої світової війни, яку проводила Британія. І, звичайно, це була подія для перших шпальт. Однак деякі вищі офіцери ВМС були абсолютно проти того, щоб брати представників ЗМІ на борт. Все ж таки пресу взяли. Щоправда, відносини з нею не були врегульовані. І на момент, коли ударна група досягла острова Асенсьон, стосунки між 28 журналістами та Королівськими ВМС значно погіршились.

Командувач ударною групою адмірал Вудвард дав інтерв’ю кореспондентам, що перебували на борту. Власне, він говорив про можливий результат уявної битви, наголосивши, що в звичайних умовах аргентинські сили не являли б серйозної проблеми для Королівських ВМС. Та, беручи до уваги комунікації завдовжки 9 тисяч миль і добре підготовлену оборону, умови були не зовсім звичайними. Журналісти передали в Лондон матеріали, в яких говорилось, що аргентинці не являють собою проблему для Королівських ВМС. За це адмірал, природно, одержав “по шапці” від начальників і, зібравши журналістів знову, повторив свою заяву. Цього разу преса передала до редакцій матеріали, сповнені песимізму. Ось і виходило, що Вудвард в одному з номерів заявив, наче війна на Фолклендах буде легкою прогулянкою, а вже в наступному сам себе спростував. Адмірал зрозумів, що ЗМІ зробили з нього дурня, і вже впродовж усієї кампанії не дав жодного інтерв’ю.

Ситуація погіршилась, коли на Асенсьоні пресу не пустили на берег, побоюючись витоку інформації. Причини такого “карантину” їм не пояснили. У результаті було більше, ніж потрібно, ура-патріотичного галасу і ще більше прикрих неточностей. Далі – гірше. Моряки дійшли висновку, що преса в ході операції шукає тільки поганих новин і навіть… працює на аргентинську розвідку. Наприклад, саме журналістів звинуватили в тому, що після їхнього повідомлення про невдале бомбардування британської ескадри аргентинці переробили бомбові підривники, і удари ворожої авіації стали значно ефективнішими. Дехто з журналістів, котрі вважали себе великими знавцями у військових питаннях, хизувалися знанням подробиць. Таким чином просочувалась секретна інформація. Один з них назвав субмарину, що брала участь у конкретній операції. Аргентинці могли легко ідентифікувати човен за його шумами. Іншого разу журналіст повідомив план наступної операції, розмовляючи з колегою по відкритій лінії – у той час, коли аргентинці прослуховували такі переговори.

Чим закінчилась війна – відомо! Одразу ж почалась головна битва британського Міністерства оборони з пресою. Питання про ці стосунки слухав парламент. Його комітет оборони надав більше двохсот рекомендацій для поліпшення цих контактів. Зібрані разом, вони стали особливою збіркою правил, яку за колір обкладинки назвали “зеленою книгою”. Вже потім її доповнювали за результатами іншого досвіду, зокрема, війни в Перській затоці.

Відверто кажучи, “зелена книга”, текст якої нам ще в 1997 році люб’язно надали колеги з бюро військового аташе Велибританії в Києві, надихнула нас з відомим українським журналістом Геннадієм Коржем (на жаль вже покійним) на створення збірки, яка вперше побачила світ тільки в 2012 році. «Зелена книга», за нашим задумом, мала стати частиною цієї збірки. Ми переклали її українською мовою, відредагували, проте не представили широкому загалу. Причина банальна – відсутність достатніх коштів для друку та невелика зацікавленість з боку аудиторії. Але сьогодні зміст цього документу є актуальним і може допомогти багатьом, хто працює у площині відносин «армія та медіа».

 

Олександр Клубань,

начальник прес-служби МО України 1991-1996 рр.,

директор департаменту преси та зв’язків із ЗМІ МО України 2010-2012 рр.

 

 

 

РОБОЧІ ДОМОВЛЕНОСТІ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАІЇ (ЗМІ)

НА ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, НАПРУЖЕННЯ, КОНФЛІКТУ АБО ВІЙНИ

(’’ЗЕЛЕНА КНИГА”)

 

Для персоналу Міноборони, редакторів і кореспондентів

 

ПЕРЕДМОВА КЕРІВНИКА ВІДДІЛУ ІНФОРМАЦІЇ

МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

 

Цей довідник було розроблено за допомогою консультацій з видавцями та пресовими і електронними медіа як загальне керівництво за процедурами, які міністерство оборони пропонує взяти для          роботи із засобами масової інформації в часи надзвичайних ситуацій, напруження, конфлікту або війни, а також для допомоги під час планування.

У ньому наводяться правила, за якими представники засобів масової інформації зможуть звітувати про події як вдома, так і з театру воєнних дій.

Сюди також включено плани міністерства оборони щодо можливої кількості кореспондентів, котрі зможуть супроводжувати британські сили на передовій. Він також коротко окреслює політику, що сприятиме діям журналістів чи стримуватиме їх протягом операцій.

Одним словом – цей довідник встановлює чого можуть очікувати видавці від міністерства оборони, та що міністерство оборони очікує від засобів масової інформації. Він є результатом діалогу між міністерством оборони та засобами масової інформації, що розпочався після Фолклендського конфлікту, і увібрав у себе уроки, надані війною в Перській затоці та іншими операціями.

Джилл Семюел

 

Зміст

 ВСТУП                                                                                                                          

ПЕРШІ ЗУСТРІЧІ З ВИДАВЦЯМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ

ПОРАДА ЩОДО БЕЗПЕКИ                                                                                            

ШТАБ ПО ЗВ’ЯЗКАХ З ГРОМАДСЬКІСТЮ                                                          

ДОПОМОГА У ПЕРЕСУВАННІ/ПРОЖИВАННІ                                         

РЕЄСТРАЦІЯ                                                                                                                 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РЕПОРТАЖУ                           

ВІДБІР АКРЕДИТОВАНИХ КОРЕСПОНДЕНТІВ                                       

ВІЙСЬКОВІ КОРЕСПОНДЕНТИ                                                                           

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ (ПУЛИ) ДЛЯ РОБОТИ НА ПЕРЕДОВІЙ

ПЕРЕДАЧА МАТЕРІАЛІВ ТА ЗВ’ЯЗОК                                                                

УМОВИ ДЛЯ АКРЕДИТОВАНИХ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ НА ТЕАТРІ ВОЄННИХ ДІЙ                                

ЗАХОДИ В ЛОНДОНІ                                                                                                     

УМОВИ БРИФІНГІВ                                                                                                        

З посиланням на джерело                                                                                 

Без посилання на джерело                                                                                

Основа подій                                                                                                     

Не для використання                                                                                         

ОБ’ЄДНАННЯ (ПУЛИ)                                                                                         

ПЕРЕВІРКА БЛАГОНАДІЙНОСТІ                                                             

ЗАБОРОНИ                                                                                                                   

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВТРАТИ                                                                          

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ                                                                                      

ДОДАТКИ

 

 РОБОЧІ ДОМОВЛЕНОСТІ ІЗ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, НАПРУЖЕНОСТІ, КОНФЛІКТУ АБО ВІЙНИ

 ВСТУП

  1. Впродовж воєнної кризи, періоду напруженості або війни, що загрожує Сполученому Королівству, як всередині країни, так і за кордоном, міністерство оборони (МО) надаватиме засобам масової інформації низку можливостей для забезпечення звітів з перших вуст, на загальному фоні об’єктивної та вчасної інформаційної служби.
  2. У період надзвичайної ситуації або конфлікту редактори та журналісти будуть інформовані на різних рівнях та в різних місцях таким чином, щоб підтримувався постійний та об’єктивний потік інформації. Мета цього – забезпечити розуміння ситуації, що склалася, та оперативно реагувати на неї, а також забезпечити відповідне інформування британської громадськості про події.
  3. У Сполученому Королівстві буде організовано брифінги за участю міністрів, офіційних осіб та військових офіцерів, візити до частин та інші заходи спочатку для демонстрації приготувань Збройних Сил до мобілізації та розгортання, а потім для надання свіжої інформації про операції та політичну ситуацію.
  4. На театрі воєнних дій інформаційна служба для засобів інформації буде заснована при національній та союзних штаб-квартирах. Буде забезпечена рівномірна присутність якнайбільшої кількості представників преси, радіо та телебачення для представництва засобів інформації загалом при британських передових частинах.
  5. МО та Збройні Сили намагатимуться надавати пресі якомога більше інформації та можливостей для роботи. У той же час, зважаючи на обмеження з оперативного боку і збереження таємниці, там де необхідна перевірка благонадійності, МО шукатиме співпраці з редакторами у досягненні чесної й зручної системи співпраці, яка застосовуватиметься тільки в інтересах національної або оперативної безпеки і для збереження у таємниці британських або союзницьких операцій та життя військовослужбовців.

 

ПЕРШІ ЗУСТРІЧІ З ВИДАВЦЯМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ

  1. На початку кризи та коли передбачається воєнна акція, Керівник Інформаційного управління МО (прес-секретар) почне переговори з редакторами та організаціями інформаційних засобів. Діалог триватиме при необхідності впродовж усієї кризи.
  2. Обговорення відбуватимуться в межах положень, викладених у цьому довіднику; вони охоплюватимуть практичні й політичні питання, що становлять обопільний інтерес: таємниця та перевірка благонадійності, природа заходів щодо засобів інформації, обмеження (якщо є) щодо кількості та розподілу місць, об’єднання (пули), акредитація, ступінь підтримки кореспондентів з боку МО, стосунки із союзницькими країнами, зв’язок та загальні поради редакторам і кореспондентам у їхніх власних приготуваннях.

 

ПОРАДА ЩОДО ТАЄМНИЦІ

 8.Прес-секретар підтримуватиме діалог з видавцями з питань таємниць та перевірки благонадійності. Буде видане письмове керівництво з питань таємності. “Правила для кореспондентів” (Додаток А) визначатимуть принципи, у відповідності до яких будуватиметься діяльність та поведінка кореспондентів, наданих Збройним Силам Великобританії. Крім цього, буде засновано 24-годинну дорадчу службу, до якої редактори можуть звернутися при виникненні сумнівів щодо питань таємності.

 

ШТАБ ПО ЗВ’ЯЗКАХ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

  1. Спеціалізований штаб по зв’язках з громадськістю буде виведений на театр бойових дій під час розгортання там перших підрозділів для сприяння в наданні інформаційних засобів британським і союзницьким штабам та зв’язку з польовими підрозділами.

 

ДОПОМОГА У ПЕРЕСУВАННІ/ПРОЖИВАННІ

  1. Коли Збройні Сили Великобританії проводитимуть операції за кордоном, МО допомагатиме видавцям, де це можливо, із представленням союзникам та країні-господарю і надаватиме поради щодо місцевих обставин, пересування, організаційних питань та потреб в обладнанні. Роботодавці відповідатимуть за отримання віз, влаштування подорожі та вирішення внутрішніх організаційних питань власного персоналу.
  2. Виключаючи специфічні, попередньо узгоджені випадки – звичайно це стосується засобів інформації, які мають підтримку МО на передовій, – для МО або Збройних Сил і буде неможливо забезпечувати пересування, проживання та харчування, надання обладнання або засобів зв’язку кореспондентам. Представники засобів інформації мусять бути готовими до самозабезпечення.

 

РЕЄСТРАЦІЯ

  1. Ймовірно, що від усіх представників засобів інформації на театрі воєнних дій вимагатиметься реєстрація при військовій владі для підтвердження статусу кореспондента. (Примітка: термін “кореспондент” у цьому контексті включає всі галузі інформаційних засобів – журналістів, операторів, техніків та випускових).
  2. У операціях із залученням тільки Збройних Сил Великобританії це робитиметься за допомогою подання до прес-секретаря МО. Там, де залучаються Збройні Сили НАТО або союзників, перевірка повноважень та реєстрація представників засобів інформації може проходити в Сполученому Королівстві або при союзному прес-центрі на театрі воєнних дій. Крім цього, країна-господар може наполягати на реєстрації всіх засобів інформації у національних центрах. Прес-секретар завчасно повідомить видавців про всі процедури.

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РЕПОРТАЖУ

  1. Кореспондентам буде запропоновано низку можливостей британськими та союзними силами. У Сполученому Королівстві вони охоплюватимуть присутність на прес-конференціях та брифінгах, а також візити до частин та установ. На театрі воєнних дій зареєстровані кореспонденти матимуть доступ до союзного прес-центру й національних прес-центрів інформації Преси в основному та підлеглих штабах, а також будуть допущені на прес-конференції, брифінги та організовані візити до польових частин.

 15.Однак, при необхідності, ведення репортажів з передової британських військ будуть обмежені, можливо, до невеликої кількості “акредитованих кореспондентів”, які представлятимуть засоби інформації в цілому (дивись нижче ВІДБІР АКРЕДИТОВАНИХ КОРЕСПОНДЕНТІВ).

  1. Принагідно всі інші можливості, що надаватимуться МО та британськими силами, будуть доступні всім представникам інформаційних засобів. Однак, виходячи з міркувань безпеки та практичних причин, особливо на театрі воєнних дій – їхня кількість може бути обмежена. У таких випадках МО надаватиме якомога більше місць, які, розподіляться за системою об’єднань (пулів), аби були представлені засоби інформації загалом (дивись нижче: ОБ’ЄДНАННЯ).
  2. Де можливо, прес-секретар заздалегідь надаватиме списки та описи можливих подій, аби допомогти редакторам прийняти рішення, чи робити спеціальну заявку на те, до чого вони мають чільний інтерес. Це буде особливо важливо, коли випаде працювати на передовій.
  3. Роблячи доступними широкий ряд і значну кількість можливих подій та приймаючи систему об’єднань (пулів) як у Сполученому Королівстві, так і на театрі воєнних дій, є надія, що редактори будуть справедливо представлені та отримають повну загальну картину подій з різних джерел.

 

ВІДБІР АКРЕДИТОВАНИХ КОРЕСПОНДЕНТІВ

  1. МО акредитує всіх кореспондентів перед ухваленням рішення, щоб вони супроводжували британську частину на передовій, до зони потенційного конфлікту або на випадок війни. Це буде необхідним для захисту таємниці, зважаючи на високий ступінь допуску до оперативної інформації, яку планується надати.
  2. Акредитація проходитиме на розсуд МО, яке залишить за собою право вирішувати кількість та надання чи позбавлення акредитації. Однак МО не користуватиметься акредитацією як засобом впливу на відбір осіб. Причини будь-яких обмежень кількості будуть предметом обговорення та пояснення.
  3. МО прийматиме ухвалу щодо кількості кореспондентів, які можуть бути допущені на передову, зваживши на всі оперативні та практичні чинники у кожному випадку. МО також прийматиме рішення щодо складу груп. По можливості представники британської національної та регіональної преси, агентств новин, радіомовлення, закордонних засобів інформації (не в якомусь особливому порядку) будуть представлені на кожному із заходів (дивись Додаток Ж), щоб забезпечити справедливе представництво та збалансоване висвітлення подій усім спектром засобів інформації.
  4. Оголосивши план можливих зустрічей на передовій, МО сподівається, що вибір назв видань та осіб кореспондентів, які представлятимуть засоби інформації в цілому має бути наданий організаціям засобів інформації та видавцям.
  5. Товариство газетярів, Асоціація видавців газет та Шотландське товариство щоденних газет, у консультаціях з редакторами, будуть запрошені, щоб відібрати, яким газетам буде надано місця на кожному з пунктів. Засоби радіомовлення та агентства, які не мають асоціацій кореспондентів, окремим адміністраторам буде запропоновано дійти згоди. Від редакторів усіх відібраних видань очікуватиметься, що вони назвуть окремих кореспондентів. МО не втручатиметься до цього процессу відбору, за винятком, якщо організації засобів інформації не зможуть дійти згоди.
  6. Процес відбору для представництва на передовій, де потрібна акредитація, проходитиме так:

Друковані видання: Прес-секретар повідомить Товариству газетярів, Асоціації видавців газет та Шотландському товариству щоденних газет кількість місць, наданих репортерам національних та регіональних газет, фотографам, помічникам редакторів, тощо, по кожному із засобів. Організації преси, консультуючись з редакторами, повинні вирішити, які видання мають послати своїх кореспондентів (включаючи резерв) для представництва друкованих видань загалом.

Засоби радіомовлення та агентства: Прес-секретар повідомить окремі адміністрації про кількість місць, наданих телебаченню, радіо та агент ствам для репортерів, операторів і фотографів, техніків та продюсерів на кожному пункті. Адміністратори та редактори у взаємних консультаціях вирішать, яка компанія представлятиме їх загалом (резерви також).

Усі випадки: Редактори відберуть окремих кореспондентів для пунктів, які їм надано, та зроблять негайне подання до прес-секретаря МО про акредитацію цих осіб (і резерву).

(Примітка: Акредитовані кореспонденти можуть бути запрошені зареєструватись у країні-господарі, якщо війська розгортаються за кордоном. МО сприятиме видавцям там, де можливо, але це залишатиметься на відповідальності редакторів).

  1. Подібна процедура буде прийнята для інших засобів, де не залучаються акредитовані коресподенти, коли є необхідність обмежити кількість осіб (дивись нижче ОБ’ЄДНАННЯ).
  2. Подробиці процедур, пов’язаних з акредитацією, є в “Правилах для кореспондентів” у Додатку А. Зразки Форми клопотання, Форми акредитації та Декларації наведені в Додатках Б, В та Г. МО попросить кореспондентів та їхніх роботодавців підписати гарантійний лист, а також довести наявність відповідного страхування перед акредитацією осіб. Гарантійний лист наведено в Додатку Д.
  3. Відбираючи кореспондентів на передову, редактори мають зважати на їхню фізичну фррму та здатність перебувати в небезпечному середовищі, адже командири матимуть право відмовити у перебуванні в частинах, якщо через фізичні негаразди або темперамент особа може завдати шкоди операціям чи безпеці особового складу.
  4. Якщо в акредитації відмовлено, або особу вважають непридатною для перебування в польових умовах, МО одразу ж доведе це до відома редактора, пояснюючи причини відмови. Це не є упередженням щодо таких кандидатур.
  5. Тих акредитованих військових кореспондентів, кого відібрано для роботи на передовій, МО повідомить про висування, обумовлену кількість днів або годин. Час попереднього повідомлення може змінюватися із зміною ситуації. Коли кореспонденти отримають повідомлення про висування, очікується, що вони будуть повністю готові. Крім дій, що наведені у розділі Підготовка кореспондентів у Додатку Є, МО запропонує подальші поради та допомогу вміру необхідності.

 

ВІЙСЬКОВІ КОРЕСПОНДЕНТИ

  1. Під час конфлікту акредитовані кореспонденти, залучені до передових частин британських сил, називатимуться “військовими кореспондентами”; їм будуть видані документи, що засвідчують їхні повноваження. Їх заохочуватимуть носити емблеми “засоби інформації” під час роботи з частинами в польових умовах, за якими їх відрізнятимуть. Їм не буде дозволено мати зброю.
  2. Їхня незалежність як представників засобів інформації захищатиметься видачею МО міжнародно визнаних посвідчень особи, якими їм буде надано статус “цивільних, що супроводжують, але не є частиною збройних сил”. Це надасть їм (офіцерський статус) захист як військовополонених за положеннями Женевської Конвенції на випадок, якщо вони потраплять в полон.

32.Для організаційного забезпечення вони перебуватимуть під прикриттям частини, до якої залучені; ім. нададуть документи, військове обмундирування, засоби захисту, підготовки, помешкання та харчування. (Можуть статися зміни щодо останніх двох номінацій)

  1. Може бути наданий військовий транспорт у межах театру воєнних дій і, принагідно, до/та із Сполученого Королівства – сухопутним, морським або повітряним шляхом, але взагалі самі кореспонденти мають турбуватись про задоволення власних та професійних потреб.
  2. Також очікується, що кореспонденти будуть забезпечені власним обладнанням зв’язку і передачі інформації. Якщо виникне нагальна потреба, допомога у встановленні зв’язку може бути надана з використанням військових або цивільних засобів під контролем МО. Якщо ж реальний акт передачі інформації за деяких обставин може загрожувати операції або безпеці частини, використання кореспондентом як військового, так і власного обладнання зв’язку буде вирішуватись на розсуд командирів. За використання службового обладнання справлятиметься плата.
  3. Перебуваючи при частинах, кореспонденти матимуть переважний доступ до особового складу, до командирів також. Для них проводитимуться всілякі брифінги та інші заходи, включаючи можливість супроводжувати британські війська на полі бою. Їхні індивідуальні вимоги задовольнятимуться по можливості.
  4. У свою чергу, вони змушені будуть підкорятись деяким військовим наказам та проходити підготовку як для власної безпеки, так і для безпеки частини.
  5. Кореспонденти мають давати всі їхні матеріали для перевірки цензурою та взяти зобов’язання не оприлюднювати або нерозголошувати будь-яку оперативну інформацію, яку отримали, перебуваючи в складі частини, без спеціального дозволу командирів (дивись розділ( ПЕРЕВІРКА БЛАГОНАДІЙНОСТІ ). Крім цього, вони не мають права висвітлювати події з боку супротивної сторони у будь-який наступний період без попередньої згоди МО.

 

ПЕРЕДОВІ ОБ’ЄДНАННЯ (ПУЛИ) ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ

  1. У відповідності до умов, що складуться на той час, МО планує запропонувати заходи кореспондентам при бойових частинах Сполученого Королівства за організацією, подібною до груп преси під час війни в Перській затоці.
  2. Такі передові об’єднання (пули) засобів інформації будуть багатогалузевими групами, які нараховуватимуть шість-сім акредитованих кореспондентів при окремих бойових частинах. Буде сформовано якомога більше передових об’єднань (пулів) засобів інформації, звичайно, на рівні бригад, або кораблів при морських бойових групах, або на авіабазах.
  3. Члени передових об’єднань (пулів) засобів інформації будуть мешкати та працювати поряд з військами, ділячи з ними їжу, помешкання та основні повсякденні завдання. Буде надане захисне спорядження та засоби підготовки. В умовах обмеження, які диктуватимуть оперативні дії, членам передових об’єднань (пулів) засобів інформації буде надано якомога більше можливостей для роботи на передовій. (Під час війни в Перській затоці, наприклад, кореспонденти йшли в бій поряд з командирами рот, перебуваючи в їхніх бронетранспортерах).
  4. Частина-господар буде відповідальною за пересилання матеріалів, підготовлених передовим об’єднанням (пулом) засобів інформації та за проведення цензорської перевірки (дивись нижче в розділах ЗВ’ЯЗОК та ЧАСТИНИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ МАТЕРІАЛІВ) .
  5. МО не має наміру нав’язувати обов’язкову ротацію персоналу передових об’єднань (пулів) засобів інформації за винятком ймовірно, тих випадків, коли операції тривають довго. Справді, потрапивши один раз до передового об’єднання (пулу) засобів інформації, кореспонденту буде з оперативного погляду важко його залишити. Передові об’єднання (пули) засобів інформації довели, що вони є більш ефективними та менш ризиковими для операцій, коли кореспонденти вже ознайомились в роботі в бойових -умовах з частинами, до яких іх залучено, та вже встановився певний ступінь обопільної довіри. Тому члени передового об’єднання (пулу) засобів інформації будуть замінюватись тільки в разі нещасних випадків, втоми, або на прохання видавців. Якщо за тієї чи іншої причини кореспондент має залишити передове об’єднання (пул) засобів зв’язку, це місце буде запропоноване іншому з тієї ж категорії засобів інформації – не обов’язково з тієї ж газети або радіомовної компанії, але за принципом “наступного за списком”. Будь-яка загальна заміна кореспондентів робитиметься МО за консультаціями з організаціями засобів інформації.

 

ЧАСТИНИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ МАТЕРІАЛІВ ТА ЗВ’ЯЗОК

  1. Успіх передових об’єднань (пулів) засобів інформації та будь-яких інших передових засобів як інформації, так і МО, залежатиме від швидкості передачі матеріалу з передової до інформаційних бюро. Однак пересування та передача інформаційних матеріалів у зоні бойових дій зустрічатиме перешкоди, а часом сам акт передачі може зашкодити операції або наразити частину на небезпеку. Тому перевезення інформаційних матеріалів та їхня передача розглядатиметься з точки зору як безпеки військового особового складу, так і вимог щодо оперативності та безпеки.
  2. Втім, МО та командири, а також штаб по зв’язках з громадськістю в польових умовах докладатимуть усіх зусиль, аби досягти швидкої й ефективної передачі новин. Членам передового об’єднання (пулу) засобів інформації принагідно буде надана допомога з транспортом для їхнього власного обладнання зв’язку, та, за виняткових обставин, можна буде скористатись військовими мережами, однак оперативним потребам буде віддано перевагу.
  3. На полі бою, ймовірно, у зручних місцях за лінією фронту (можливо при дивізійних штаб-квартирах) буде розгорнута одна чи більше передових частин передачі. Звичайно це пункти обробки, де матеріали, які передаються кореспондентами передових об’єднань (пулів) засобів інформації, проходять цензорську перевірку та передаються до Сполученого Королівства. Вони також можуть працювати як центри, які розповсюджують матеріали об’єднань, надають засоби редагування представникам електронних медіа, а також як зручні місця, де можна проводити брифінги для засобів інформації та надавати загальні послуги представникам інформаційних засобів поблизу передової.
  4. На кораблях та на деяких авіабазах функції передових об’єднань (пулів) засобів інформації та передових частин передачі можуть бути поєднані та, з практичних причин, цензорська перевірка може проводитись командиром, а не спеціально призначеним цензором (дивись нижче: ПЕРЕВІРКА БЛАГОНАДІЙНОСТІ).

 

УМОВИ ДЛЯ НЕАКРЕДИТОВАНИХ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЇ НА ТЕАТРІ ВОЄННИХ ДІЙ

  1. Для зареєстрованих кореспондентів, які не супроводжуватимуть частини на передовій, буде надано низку нших послуг при союзному та національних прес-центрах. Де можливо, це охоплюватиме:

* фактичне інформування на брифінгах та прес-конференціях і надання офіційних фотографій та відеофільмів;

* інтерв’ю з командирами та військовослужбовцями;

* зв’язок та транспорт (обмежено

* засоби для супроводження військ на позиції.

  1. Ймовірно, що ці останні заходи будуть організовані принагідно групам неакредитованих кореспондентів для відвідання ними частин та командирів у польових умовах під час особливих подій. Вони будуть влаштованідодатково до заходів для передових об’єднань (пулів) засобів інформації, які буде влаштовано акредитованим військовим кореспондентам.
  2. Усе це це буде організоване за принципом об’єднань. Однак реальні рішення – тобто якщо працюватимуть правила об’єднання, цензури або ембарго, та визначений ступінь сприяння у забезпеченні харчуванням, помешканням та обладнанням будуть відкладені на той час, коли буде запропонований той чи інший захід.
  3. Усі представники засобів інформації, які користуються такими спеціальними послугами, мають дотримуватись “Основних правил для кореспондентів” (дивись Додаток А) та за вимогою надавати всі матеріали для цензорської перевірки. Порушення Основних правил може спричинити скасування допуску до заходів.
  4. Представники засобів інформації, які отримали доступ до зони бойових дій не через МО або союзницький штабу по громадських зв’язках, мають пам’ятати, що вони це зробили на свій страх та ризик, ані МО, ані союзницькі штаби не відповідатимуть за їхню безпеку, не допомагатимуть їм. Журналісти, які вирішили діяти незалежно, мають також пам’ятати: якщо їхня присутність або дії завдаватимуть шкоди оперативній безпеці, навіть у непрямий спосіб, вони можуть бути переміщені поряд з іншими цивільними особами.

 

ЗАХОДИ В ЛОНДОНІ

  1. Прес-секретар детально обговорюватиме з редакторами та організаціями засобів масової інформації проблнеми гарантування відповідного практичного забезпечення зовнішніх каналів радіозв’язку, проведення брифінгів та і нтерв’ю і, по можливості, забезпечення індивідуальних вимог. Буде складено програму регулярних прес-конференцій, брифінгів та інших заходів, а організація індивідуальних брифінгів і задоволення окремих прохань буде виконуватись за можливістю.

 

УМОВИ БРИФІНГІВ

  1. У Сполученому Королівстві та на театрі воєнних дій МО організовуватиме брифінги в різних формах:

* Зустрічі на вищому рівні з редакторами або старшим персоналом редакції для усунення труднощів з операціями та засобами, а також для допомоги в стратегічному осмисленні подій.

* Цілодобова довідкова служба для засобів інформації, заснована Прес-службою МО.

* Цілодобова дорадча служба МО вищого рівня для видавців.

* Відкриті прес-конференції міністрів, старших офіцерів та/або посадових осіб.

* Брифінги по суті подій для військових кореспондентів. (Вони проходитимуть для обмеженої кількості визнаних військових кореспондентів-спеціалістів, хоча МО може прийняти названих їхніх заступників на цих брифінгах за умови, що вони мають відповідний досвід та можуть забезпечити наступність. Це для того, щоб не зменшити цінність та не викривити зміст брифінгів, що розкриватимуть суть явищ).

  1. МО та військові доповідачі проводитимуть такі брифінги на різних рівнях за однієї з наступних умов:

* З посиланням на джерело: інформація надається для використання та може цитуватись повністю. Вона може бути або «з посиланням на конкретне джерело» (коли не можна вказати прізвище доповідача), або «з посиланням взагалі» (коли не можна назвати прізвище особи, яка надала інформацію, але можливо описати її як «офіційний представник МО», «британський військовий доповідач» тощо).

* Без посилання на джерело:інформацію можна використовувати, але не можна посилатися на конкретне джерело – ані на особу, чи на організацію. Звідси, наприклад, «інформовані джерела», але не «джерела МО» або «джерела 4-ї танкової дивізії».

* Основа подій: Ця інформація надається, щоб сприяти глибшому розумінню. Буде повідомлен, чи можна її використовувати, але не зазначається її джерело, тільки посилання на власні знання журналіста.

* Не для використання: Інформацію не можна оприлюднювати; вна наводиться тільки для глибшого розуміння.

  1. Умови будь-якого брифінгу будуть викладені заздалегідь.

 

ОБ’ЄДНАННЯ (ПУЛИ)

  1. Організація об’єднань (пулів) застосовуватиметься, коли можливість відвідин журналістами тієї чи іншої ділянки буде обмежена.
  2. Агентства новин, редактори та кореспонденти мають дійти згоди поміж собою щодо питань стилю та презентації, вирішити будь-які розбіжності відносно відбору та представництва, встановити взаємоприйнятну робочу практику для об’єднань (пулів) та розповсюдження матеріалів. Редакторів, чиї представники погодились на об’єднаний пункт, попросять так усе організувати, щоб їхні матеріали були доступними для представників інших засобів інформації.
  3. Якщо об’єдналися, це означатиме, що всі письмові матеріали та фотографії, а також нескорочені примірники радіомовних стрічок і фільмів, зроблених усіма кореспондентами на пункті, мають бути доступними для всіх інформаційних засобів на їхнє прохання.
  4. МО не хоче бути втягнутим у справи робочої практики або представництва та відбору, крім випадків невирішуваних розбіжностей серед засобів інформації; тоді воно може бути вимушенимприйняти рішення заради ширшого громадського інтересу.
  5. По можливості організація об’єднань здійснюватиметься на рівні агентств новин/редакторів/, але часом подібні можливості користування пунктом можуть виникати на театрі воєнних дій без повідомлення заздалегідь. За цих обставин МО сподіватиметься, що серед засобів інформації може бути вжито організаційних заходів на місці персоналом по зв’язках з громадськістю через “координатора об’єднання”, призначеного корпусом засобів інформації на театрі воєнних дій (як успішно робилось під час операції Гранбі).

 

ПЕРЕВІРКА БЛАГОНАДІЙНОСТІ

  1. Метою перевірки благонадійності (цензури) матеріалів, зроблених військовими кореспондентами, є тільки гарантування того, щоб будь-яка інформація, яка може стати в нагоді ворогу або унебезпечити операцію чи життя британських, союзницьких військовослужбовців, цивільних осіб, не була оприлюднена через необережність.
  2. Благонадійність перевірятиметься на театрі воєнних дій. Вона становитиме оперативну функцію командуючого британськими силами та проводитиметься оперативними офіцерами незалежно від діяльності по зв’язках з громадскі стю.
  3. МО не проводитиме цензорської перевірки другого рівня в Лондоні . Тонкощі смаку та форми подачі – за засобами інформації, хоча МО залишає за собою право передавати свою думку та робити подання видавцям на випадок виникнення особливих ситуацій.
  4. На меті стоятиме досягнення справедливої, ясної та ефективної системи і встановлення стосунків із засобами інформації на основі відкритості й співробітництва, які ведуть до розуміння і готовності вислухати пораду, відносно того, що реально впливає на хід операції, а що ні.
  5. Де можливо, персонал та керівники підрозділів по зв’язках з громадськістю в Лондоні та на театрі воєнних дій намагатимуться пояснювати причини, чому інформація не може бути надана або має бути затримана. Вони не вводитимуть журналістів в оману, навмисно чи випадково не використовуватимуть їх для дезінформації. Хоча, звичайно, будуть випадк проведення операцій з метою дезінформації ворога, і їхня справжня мета не буде оприлюднюватись.
  6. МО визнає: погляди на те, що являє собою цінність з точки зору цензури, а що ні, є суб’єктивними, та що окремі цензори можуть керуватись різними судженнями. Однаквоно намагатиметься встановити систему, яка буде чесноюта об’єктивною. У польових умовах у спірних випадках персонал з громадскістю представлятиме погляди журналістів перед цензорами,та здійснюватиме зв’язок з офіцерами на театрі воєнних дій і з МО, аби гарантувати, що цензорські рішення приймаються лише з оперативних причин.
  7. На внутрішньому фронті редактори мають розуміти, що аналіз подій та використання добре поінформованих спеціалістів, таких, як вчені або офіцери чи посадові особи у відставці, може служити ворогові. Тому іх просять вельми пильнувати, користуючись послугами таких експертів.

 

ЗАБОРОНИ

  1. Для зручності засобів інформації можуть бути випадки, коли видавцям або кореспондентам надаватиметься оперативна інформація за умовою, що вона буде заборонена. Це перешкодить оприлюдненню інформації, яка може бути корисною ворогові, але дозволить завчасне інформування засобів інформації, у тому разі, коли за інших умов воно було б неможливим. Тим самим інформаційним засобам надається час для підготовки матеріалу або планів у зв’язку з майбутніми подіями.
  2. МО зобов’язується не користуватись забороною без потреби або з неоперативних причин. Причини для застосування заборони будуть пояснені, де можливо, в той же час, коли вона оголошується. Вона діятиме найменший необхідний проміжку часу.
  3. Треба зрозуміти: це може означати, що журналістові на театрі воєнних дій буде доручено не передавати інформацію навіть своєму редактору до закінчення терміну заборони.
  4. Інформація, що підпадає під заборону, доускає значний ступінь довіри. Тому порушення будуть розглядатись серйозно та можуть привести до втрати акредитації і відлучення від усіх заходів.

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВТРАТИ

  1. Протягом ворожих операцій МО прагне підтримувати тісну співпрацю з редакторами з питання втрат. Воно визнає, що інформація про втрати є в полі законних інтересів засобів інформації та громадськості, однак воно стоїть перед труднощами, адже звіти про втрати в окремих операціях можуть нести цінну інформацію для ворога з точки зору розвідки.
  2. Хоча можуть бути випадки, коли МО буде вимушене відкласти надання інформації про втрати через таємність, взагалі воно матиме на меті повідомляти про втрати та кількість загиблих і поранених якнайшвидше після підтвердження цих даних. (З практичних міркувань це може відбуватись у визначений час).
  3. Втрати живої сили будуть розподілені на такі групи: “загиблі (ті, що померли на дійсній службі)”, “поранені” та які пропали без вісті”. Малоймовірно, що МО спроможне буде надати деталі впродовж ведення бойових дій щодо обставин, які супроводжували втрати.
  4. Можливо, виникне необхідність назвати окрему групу, підрозділ або корабель, який було втрачено, та надати деталі щодо кількості жертв та/або тих, хто залишився живим, перед інформуванням близьких родичів:або щоб заспокоїти родини, чиї рідні вціліли, або для протистояння ворожій пропаганді.
  5. Однак імена жертв не будуть оприлюднені або підтверджені, доки близькі родичі не отримають офіційного повідомлення.
  6. Коли поінформують найближчого родича, тоді прізвища, вік, сімейний стан, підрозділи та район проживання (не адреси) загиблих буде оприлюднено МО в Лондоні, як тільки це стане практично можливим. (Примітка: Товариство газетярів, яке представляє провінційні газети, заперечує цю політику та наполягає аби МО оприлюднювало домашні адреси детальніше. Через сімейні причини МО може затримати оприлюднення прізвищ загиблих на кілька годин, якщо буде таке прохання віл найближчих родичів).
  7. Прізвища поранених з числа особового складу не оприлюднюються, але МО в деяких обставинах може підтвердити інформацію, отриману з інших джерел.
  8. Журналістам можуть бути відомі прізвища окремих жертв перед тим, як зроблено офіційне повідомлення. Оскільки це може знадобитися ворогові, редакторам забороняють публікувати інформацію, отриману з будь-яких джерел – навіть від найближчих родичів, до того, як вона оприлюднена або підтверджена МО.
  9. Питання про тих, що пропали безвісти з числа особового складу становить у цьому відношенні особливу проблему. За деяких обставин МО на значний термін затримувати інформацію про них, коли планується операція врятування або є впевненість, що вони не потраплять у полон. Редактори мають усвідомлювати: повідомлення про те, що особа зникла без вісті, можуть використати вороги, якщо не знали, що ця особа уникла полону. Таким же чином особиста інформація, опублікована про такого військовослужбовця, може допомогти при допитуванні, якщо він потрапив у полон.
  10. З цієї ж причини екіпаж літака або інший особовий склад, який міг потрапити до ворожого полону, не треба без попередньої поради з МО ототожнювати з певною операцією. Видавцям не слід оприлюднювати інформацію з будь-якого джерела, яка може ототожнити цих військовослужбовців або навести подробиці з їхнього попереднього життя; дані про їхні сім’ї, базу або адресу в рідному місті та будь-яка інша інформація, фотографії також – все це може бути використане ворогом з пропагандистськими цілями, отже має бути таким же чином захищене. Інтерв’ю не мають надавати склад екіпажу, показувати його в пілотських комбінезонах, на яких написані прізвища, видно знаки ескадрилій або пілотські значки, а також містити будь-якіподробиці. Прохання про інтерв’ю з оперативними екіпажами літаків та іншими особами, які ризикують потрапити у полон, можуть розглядатись з точки зору оперативних обставин. Подальші довідки про інтерв’ю з екіпажами літаків наводяться у Доповненні 1 до Додатку А.
  11. МО сподівається надати змогу засобам інформації звітувати про перевезення на батьківщину поранених та, залежно від згоди осіб та медичних показань, передбачатиме можливість принагідно пропонувати інтерв’ю з пораненими на пунктах прийому та в госпіталях.
  12. Однак МО піклується про те, щоб родини загиблих, поранених та тих, що зникли без вісті, не зазнавали додаткового стресу. МО наполягає на надзвичайній увазі з боку редакторів у спробах зв’язатися з найближчими родичами, особливо перед тим, як буде зроблене офіційне повідомлення.
  13. Видавців також просять бути впевненими, що їхній персонал не зв’язуватиметься з благодійними організаціями та службами допомоги жертвам, які будуть засновані для допомоги сім’ям військовослужбовців під час збройного конфлікту. Прямі довідки можуть серйозно ускладнити роботу цих організацій, інформація про жертви та про благодійну діяльність надаватиметься прес-службою МО. Заходи для засобів інформації в благодійних організаціях будуть організовані прес-службою МО та персоналом по зв’язках з громадськстю в командуваннях.

 

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ

  1. Кількість військовополонених та обставини, за яких вони були взяті, є предметом законного громадського інтересу – але поширення таких відомостей обмежується умовами Женевської конвенції.
  2. Тому МО та Збройні Сили Великобританії намагатимуться надавати точну та своєчасну інформацію і де можливо, дозволятимуть знімати і фотографувати для ілюстрації кількості полонених та умов їхнього перебування в полоні. Однак вони не пропонуватимуть будь-яких заходів та не співпрацюватимуть з будь-якою діяльністю засобів інформації, яка суперечить Женевській конвенції.
  3. Одне з положень Конвенції: військовополонені мають бути захищеній від “публічного ображання або цікавості”. Інтерв’ю з полоненими або фотографування з близької відстані, яке фокусується на окремих полонених, ймовірно будуть заборонені.
  4. Прізвища ворожих військовополонених або загиблих, які матимуть Збройні Сили Великобританії, не оприлюднюватимуться МО, а передаватимуться в Міжнародний Червоний Хрест (МЧХ) у відповідності до положень Женевської конвенції. МЧХ звичайно розкриватиме прізвища тільки через офіційні урядові канали або близьким родичам.
  5. Прізвища британських військових або цивільних полонених чи загиблих, чиї тіла утримуються ворогом, звичайно будуть оголошені МО після отримання офіційного підтвердження від МЧХ. До цього часу їхні прізвища або не оприлюднюватимуться, або вони вважатимуться такими, що зникли безвісти”.

 

ДОДАТКИ

 Додаток А

ПРАВИЛА ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНТІВ,

ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬОПЕРАТИВНІ СИЛИ

Видані Міністерством оборони, Лондон, SW1A 2HB

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Визначення

а.Термін “Офіцер по зв’язках з громадськістю” стосується як офіцера-військовослужбовця, так і цивільного персоналу міністерства оборони, які виконують обов’язки по зв’язках з громадськістю.

б.Термін “кореспондент” стосується репортерів, операторів, спеціалістів звукозапису тощо.

2.Статус кореспондентів

а.Дозвіл супроводжувати оперативні сили не звільняє кореспондента від військової або іншої служби; він також не означає жодних загальних або особливих зобов’язань уряду її Величності перед будь-яким кореспондентом чи організацією, яку він/вона представляє.

б.За статтею 3 Женевської конвенції акредитованими кореспондентами є цивільні, що супроводжують збройні сили. Якщо їх захоплено ворогом, вони мають право на поводження як офіцери-військовополонені за умови ,що вони мають посвідчення особи зразку, обумовленого конвенцією.

3.Зобов’язання кореспондентів. Акредитація повинна, за оперативної необхідності, вимагати певних зобов’язань від кореспондента в обмін на спеціальні засоби. Взагалі це означає, що кореспондент погодиться підпорядковуватись умовам та наказам відповідного військового командира, що передаватимуться персоналом по зв’язках з громадськістю.

 

ПОРЯДОК АКРЕДИТАЦІЇ

 4.Згода на те, щоб кореспонденти супроводжували оперативні сили, та рішення щодо дозволеної кількості залишається за Міністерством оборони, яке консультуватиметься із відповідними інформаційними організаціями.

  1. Якщо операції неминучі або вже розпочались, буде прийнятий такий порядок, зважаючи на те, що при проведенні операцій у межах альянсу акредитація кореспондентів залишається на відповідальності національних міністерств оборони :

а. Клопотання про реєстрацію кореспондентів як акредитованих мають подаватись до Міністерства оборони редакторами за формою наведеною в Додатку Б.

Ці клопотання мають містити:

І. Подробиці біографії та опису особи пропонованого кореспондента – форма у Додатку В.

ІІ. Три фотокартки по груди (розміром як на паспорт) не більш ніж однорічної давнини:

(1)Одна для документа, що підтверджує повноваження кореспондента.

(2)Одна для автобіографії.

(3)Одна для посвідчення особи цивільного статусу.

 б.Міністерство оборони залишає за собою право відмовити в акредитації. Про відмови буде негайно повідомлено редакторів.

в.Організації засобів інформації попросять гарантії того, що вони візьмуть на себе відповідні витрати своїх кореспондентів.

г.Усі кореспонденти мають підписати форми прийняття та компенсації, що наведені в Додатках Г та Д .

д.Кореспондентам, які отримали акредитацію, будуть видані посвідчення особи, визначені Женевською Конвенцією, та документ повноважень, який має бути підписаний у міністерстві оборони та завірений другим підписом у зоні операції.

6.Реєстр усіх акредитованих кореспондентів буде в міністерстві оборони.

7.Такий порядок застосовуватиметься до закордонних інформаційних організацій, що клопотатимуть про акредитацію, але міністерство оборони буде керуватись позицією міністерства закордонних справ у питанні прийнятності осіб або організацій.

8.НАТО нестиме відповідальність за зберігання реєстру всіх кореспондентів, акредитованих при НАТО, та за передачу відомостей до Міністерства оборони, щоб їх можливо було перевірити при потребі.

 

ПРАВИЛА, ЯКИХ ТРЕБА ДОТРИМУВАТИСЬ

 9.Документ про повноваження.

а. Документ про повноваження кореспондента має бути постійно при ньому та пред’являтись на вимогу.

б. Кореспондент має здати цей документ, якщо старший оперативний командир вирішить, що це необхідно. Якщо він вилучений, кореспондент втрачає всі привілеї акредитації та буде повернений до Сполученого Королівства.

в. Якщо кореспондент здійснює порушення, за яке він може бути позбавлений акредитації, його негайно відлучають від усіх заходів до проведення швидкого офіційного розслідування.

г. Роботодавці кореспондента інформуються Міністерством оборони.

10.Кореспондент та Закон про службу. Кореспондент підпадатиме під дію Закону про службу, коли супроводжуватиме оперативні сили та під час переїзду до та із зони операції у службовому транспорті.

11.Контроль над кореспондентами. Призначений офіцер по зв’язках з громадськістю відповідатиме за контроль над кореспондентами. Усі прохання про засоби та адміністративні питання мають передаватись йому.

 

КОНТРОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ

 12.Обмеження на репортажі. Кореспонденти мають знати, що в умовах, за яких їм доведеться працювати, відповідний оперативний командир має право визначити, яка оперативна інформація буде оприлюднюватись, та коли. Про поточні обмеження (які будуть різними від операції до операції) кореспондентів повідомлятимуть призначені офіцери по зв’язках з громадськістю, що діятимуть від імені старшого командира. Теми, які можуть бути забороненими для висвітлення кореспондентами в письмових або радіо- та телерепортажах, можуть включати щонайменше деякі з таких:

а.Склад сил і місце розташування кораблів, частин та літаків.

б.Подробиці військових пересувань.

в.Оперативні накази.

г.Плани або наміри.

д.Жертви.

е.Організації.

ж.Назви місцевості.

з.Тактика, подробиці оборонних позицій, методи камуфляжу, міць озброєння або розгортання.

і.    Назви чи кількість кораблів, частин або літаків.

к.Прізвища окремих військовослужбовців.

  1. Контроль над оприлюдненням інформації. В інтересах безпеки сил та окремих осіб кореспонденти мають знати, що в деяких випадках від них попросять представити весь письмовий матеріал, звукозаписи для радіо або телебачення, фільми чи відеозйомки для телебачення, супроводжуючі тексти або голос, а також фотографії для отримання допуску передачею. Подробиці того, як це застосовуватиметься та виконуватиметься будуть надані призначеним офіцером по зв’язках з громадськістю. Заявники та їхні спонсори визнаватимуть це через підписання форми прийняття (Додаток Г).

 

ЗАУВАЖЕННЯ ДЛЯ КОРЕСПОНДЕНТІВ

 14.Витрати. Витрати кореспондентів за рахунок громадських фондів виставлятимуться їм за кожен місяць, що минув.

15.Медичне лікування. Кореспонденти мають право отримати безкоштовне службове медичне лікування в зоні операції, але матимуть сплачувати за таке лікування поза такою зоною.

16.Одяг та обладнання. Окрім відповідного захисного одягу акредитованим кореспондентам може бути видана польова форма на зразок одягу оперативних сил, але із спеціальними погонами.

17.Жертви. Міністерство оборони має повідомляти інформаційні організації у випадку коли кореспондент став жертвою дій. Інформаційні організації мають повідомити про це найближчим родичам.

 

ДОПОВНЕННЯ 1

ДО ДОДАТКА А

 КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ІНТЕРВ’Ю З ОПЕРАТИВНИМИ ЕКІПАЖАМИ ЛІТАКІВ

ПИТАННЯ, ЯКИХ ТРЕБА УНИКАТИ

1.Кореспонденти мають уникати:

а.Будь-якого зв’язку між прізвищами екіпажу та адресами (як місця постійного базування, так і домашіми).

б.Показ екіпажу в льотних комбінезонах, на яких є прізвища, значки ескадрилій або знаки розпізнавання.

в.Фільми або фотографії, які зображують екіпажі повному складі. Зйомки окремих пілотів, штурманів, тощо прийнятні як і зйомки кількох екіпажів разом.

г.Подробиці операцій – наприклад, робочі висоти та швидкості, частота вильотів, час на завданні тощо.

 

ДОЗВОЛЕНІ ПИТАННЯ

2.При дотриманні вищенаведених керівних положень немає вимоги уникати показу облич членів екіпажу; такі області є цілком прийнятними:

а.Фільми та фотографії льотних екіпажів і наземних команд:

1/ Отримання завдання та рапорт про його виконання (уникати зв’язку з екіпажем).

2/ Пересування до/від літака.

З/ Знімки кабіни, що показують посадку та висадку.

4/ Дозаправка й: озброєння літака.

б.Фільми та звукові інтерв’ю, зосереджені на проголошеній меті загону і загальна інформація про життя в загоні.

в.Інтерв’ю можуть давати командир загону, льотний екіпаж та наземна команда за умови, що особа, у якої просять інтерв’ю, погоджується його дати.

 

Додаток Б

 

ЗАЯВКА ВІД КОРЕСПОНДЕНТА НА СУПРОВОДЖЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ БРИТАНСЬКИХ СИЛ

 

Я, …………………………………………………. що, підписався нижче,

ознайомившись з “Правилами для кореспондентів, які супроводжують оперативні британські сили”, видані Міністерством Оборони, цим роблю заявку на супроводження британських оперативних сил, які направляються до………………………………………як кореспондент.

Я присягаюсь:

* Діяти у відповідності з усіма правилами, що час від часу стосуються кореспондентів, які супроводжують кораблі та сили її Величності.

* Діяти у відповідності з будь-якими правилами або наказами, що видаються командиром через офіцерів по зв’язках з громадськістю або його представника, який займається кореспондентами.

* Діяти у відповідності з будь-якими наказами, одержаними ми від вищого керівництва, та дотримуватись вимог Дисциплінарного Акта ВМС, Армійського Акта або Акта ВПС під час перебування під законом ВМС, військовим або ВПС.

* Утримуватись від будь-яких дій, що можуть бути упередженими щодо безпеки, добробуту або моралі Сил її Величності чи будь-якої сили Альянсу чи об’єднаних військ.

* Утримуватись від приєднання до сил будь-якої іншої держави без попередньої згоди Міністерства оборони як кореспондент, чи в будь-якій іншій якості протягом операцій.

Підпис кореспондента…………………………………………………..

Займана посада…………………………………………………………..

Підпис спонсора

(редактора чи редактора новин)………………………………………..

Прізвище………………………..Посада………………………………..

Місце…………………………….Дата…………………………………..

Завірено

(офіцер, що відповідає за акредитацію)…………………………………

Прізвище…………………………Ранг……………………………………

Місце……………………………..Дата……………………………………

 

Додаток В

АКРЕДИТАЦІЯ КОРЕСПОНДЕНТА ЗМІ

ОСОБИСТІ ДАНІ КОРЕСПОНДЕНТА

1.Повне ім’я………………………………………….

2.Адреса……………………………………………………Місце для

                                                                                       фотокартки

 

3.а/Прізвище та адреса роботодавця…               ………………………………………………………………………………

б/ Назва(-и) організації(-й), які Ви представлятимите (якщо відрізняються од вищенаведеної)                ……………………………………………………………………

4.Дата народження………………………………………………………

5.Віросповідання ……………………………………………………….

6.Прізвище найближчогородича, його спорідненість з Вами, адреса та номер телефону………………………………………………………………….

7.Громадянство

а/ Зараз……………………………………………………………………

б/ При народженні……………………………………………………….

8.Чи мали Ваші батьки та/чи чоловік/дружина(якщо одружений/-на) колись небританське громадянство?…………………………………………………..

Якщо так, наведіть подробиці ……………………………………………

9.Номер паспорта,           термін дії, місце           видачі………………………..

10.а/ Зріст……………… б/ Колір волосся…………………………..

в/ Колір очей ………         г/ Група крові ……………………………..

Я заявляю, що вищенаведені дані правильні.

Підпис ………………………………..

Дата……………………………………

Засвідчено офіцером, який дає акредитацію ………………………..

Прізвище………………………….Ранг …………………………………..

 

Додаток Г

КОНТРОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ

 

ДЕКЛАРАЦІЮ МАЮТЬ ПІДПИСАТИ ВСІ КОРЕСПОНДЕНТИ ТА ЇХНІ РОБОТОДАВЦІ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДОЗВОЛУ СУПРОВОДЖУВАТИ ОПЕРАТИВНІ БРИТАНСЬКІ СИЛИ

На випадок застосування правил цензурування цим я зобов’язуюсь надавати для дозволу всі копії фотографій, стрічки, фільми та інші матеріали, а також книги та статті), призначені для мовлення або публікації, які я зробив протягом операцій та під час надзвичайного стану. Я також зобов’язуюсь не передавати такий матеріал або інформацію до отримання дозволу зацікавлених органів, незалежно від того, залишатимусь чи ні акредитованим військовим кореспондентом, та керуватимусь рішенням зацікавлених органів.

Підпис кореспондента …………………………….

Прізвище …………………………….

Посада …………………………….

Підпис спонсора

(Видавця чи редактора новин) …………………………….  

Прізвище …………………………….

Посада …………………………….

Місце …………………………….

Дата…………………………….

Завірено акредитуючим офіцером ……………………………….

Прізвище   ……………………………. Ранг…………………………….

Місце …………………………….     

Дата …………………………….

 

Додаток Д

 

ПРОПОЗИЦІЯ

 ФОРМА ГАРАНТІЙ КОМПЕНСАЦІЇ

ДОДАЄТЬСЯ ДО СТРАХОВОГО ПОЛІСУ, ЩО ЙОГО ПОВИНЕН МАТИ КОРЕСПОНДЕНТ, ЯКОМУ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ СУПРОВОДЖУВАТИ БРИТАНСЬКІ ОПЕРАТИВНІ СИЛИ

 

Така гарантія компенсації має додаватись до страхового полісу, який має придбати та заплатити за нього кореспондент або організація-наймач чи спонсор, за потребою, називаючи “Міністра оборони, його службовців або агентів” стороною, яку страхують. Сума повинна бути щонайменшою 500 000 (п’ятсот тисяч) фунтів стерлінгів для будь-якого одного випадку

 

ФОРМА ГАРАНТІЙ КОМПЕНСАЦІЇ

 Зважаючи на те, що Міністр оборони (далі Міністр) дає дозвіл особі (-ам),переліченим у розкладі, який додається, супроводжувати британські оперативні сили як кореспондент(-и), у відповідності до умов, названих у “Правилах для кореспондентів, що супроводжують оперативні сили”, страхувальник погоджується компенсувати Міністра, його службовців та агентів (застрахованих) на випадк:

а.особистого каліцтва або смерті,

б.втрати або пошкодження майна,яке може статись внаслідок або у зв’язку з тим, що названий(-і) кореспондент(-и) який супроводжує(-ють) названі сили, за яке застраховані можуть нести юридичну відповідальність, незважаючи на будь-яке нехтування або інше порушення законного обов’язку з боку Міністра, його службовців або агентів. Ця домовленість буде тлумачитись та матиме силу у відповідності із англійським законодавством.

 

РОЗКЛАД

ПРІЗВИЦЕ                                                ОРГАНІЗАЦІЯ-СПОНСОР

(Великими друкованими літерами)                                   (Якщо є)

 

Додаток Є

ПРИГОТУВАННЯ КОРЕСПОНДЕНТІВ, ЯКИМ ПОВІДОМЛЕНО ПРО ПЕРЕСУВАННЯ

1.Коли кореспонденту повідомлено про пересування з операційними силами, він/вона/ завжди матиме час від годин до днів для приготування. Цей період може змінюватись з розвитком ситуації, але тісний зв’язок підтримуватиметься Міністерством оборони та зрештою буде повідомлено час та місце, куди треба з’явитись.

2.Після отримання повідомлення кореспондент має приділити особливу увагу такому:

*Впевнитись, що паспорт та прес-картка залишатимуться дійсними впродовж очікуваного терміну розгортання. Поновити їх, якщо є така необхідність.

*Зробити фотографії паспортного зразка для акредитаційних документів (дві) та можливих вимог використання на місці тощо.

*Міноборони зазначить, які вакцинації, щеплення або інші медичні перестороги необхідні. Впевніться, що є дійсні медичні довідки, або отримайте їх.

*Постійно інформуйте Міноборони про контактні номери телефону.

*Перевірте дійсність гарантії компенсації та страховки (відповідальність роботодавця).

*Зберіть щонайменше особистий одяг та необхідне обладнання. (Список може збільшитись залежно від того, яке обладнання зможе надати Міноборони: речі для вмивання та гоління, рушники, білизна, запасні шкарпетки, ніж, виделка та ложка, кросовки, спортивний костюм (для спання), ліхтарик, валіза або рюкзак із замком (для цивільного одягу), пара похідних черевиків).

*Якщо час дозволяє, зверніться до стоматолога.

*Знову, якщо час дозволяє, займіться особистим тренуванням та привчіть ноги носити черевики.

*Підтвердіть заходи для акредитації, брифінгів, особисті фінанси та інструкції для репортажів.

 3.ВАЖЛИВА ПРИМІТКА: Нездатність виконати елементарні приготування може означати, що особа не спроможна подорожувати. Наприклад, відсутність міжнародних сертифікатів щеплення унеможливить посадку на транспорт.

Предмети, що можуть бути наданими міністерством оборони

  1. ПРИМІТКА:Міністерство оборони або Збройні Сили зможуть надати таке обладнання тільки тим журналістам, операторам, технікам або редакційним помічникам, які акредитовані як військові кореспонденти:

Форма F Іdent 108 (посвідчення особи для кореспондента як цивільного, який супроводжує збройні сили на умовах Женевської Конвенції).

Польові черевики.

Польовий кашкет.

Польові рукавички.

Польова форма.

Пуловер.

Польова сорочка.

Пара шкарпеток.

Куртка-дощовик.

Пара погонів (“Кореспондент ЗМІ”).

Консерви.

Намет.

Спальний мішок та вкладка.

Тканий пояс.

Рюкзак.

Фляга, кухоль.

Респіратор та сумка.

Костюм РХБ захисту з рукавичками та чохлами для взуття.

Плавзасоби та костюм для пірнання (при перебуванні на кораблі).

Захисний одяг, що не дає відблискує (при перебуванні на кораблі).

Пара вушних вкладок

Набір ідентифікуючих дисків.

 

Додаток Ж

ПРИКЛАДИ ГРУП ЗМІ

 

Склад групи ЗМІ разом 7 10 12 15 20 25
ТБ 2-3 2-3 3,4,5 4,5,6    
Радіо            
Національна преса (прим.1)            
Регіональа преса            
Агентства            
Фотоагентства            
Зарубіжна преса            

 

ПРИМІТКА 1:Для національної преси місця мають бути надані як великим газетам, так і таблоїдам.

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 1 723

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua