Головна » Нагально » Технологічний комплекс для державного координаційного центру ситуативного аналізу

Технологічний комплекс для державного координаційного центру ситуативного аналізу

2

Контекстний аналіз інформаційних резонансів (КАІР) ефіру в теле, радіо, Інтернет та соціомережних форматах

Сучасні динаміки комунікаційно-контентних середовищ, які стали дієвою зброєю сучасних гібридних агресорів в Україні, яку вони “рятують“, орієнтуючись на месіанство “русского мира“, вкотре доводять нагальну необхідність практик ефірного аналізу. Вони мають уникати спрощених характеристик і ставати аналізом-паспортом того, що відбувається в ефірах не тільки в масштабах України, але і в кожному регіоні. Для такого рівня аналізу не обійтися без технології КАІР, яка надає структурам управління можливості координації і впливу на режисовані моделі дій різних інструментів і акторів в процесі контентної агресії.

З другого боку, саме стан медіахолдингів, які мають різні рівні впливу та можливостей модуляцій потребують від замовників функції, яка б перевіряла замовлення на публічне представлення інтересу замовника для виконувача. Саме тому система ефірного аналізу КАІР потрібна ринку. І нарешті, сучасна динамічна управлінська практика реформування і модернізації України вимагає від нас реальної потужної системи, яка б ранжувала і ідентифікувала особливості комунікаційно-контентних полів, якими живуть територіальні громади всіх вимірів. Це потрібно для того, щоб ситуативно реагувати з позицій влади і держави, які мають допомагати громадам, а не воювати з ними. Надсучасних рішень в стилістиці тотального контекстного аналізу інформаційних резонансів потребує Україна Героїв Небесної Сотні.

 

Сучасне ефірне інформаційно-контентне середовище підійшло до переломного етапу, коли окреслена тема, персона і навіть бренд катастрофічно втрачають важливість для публічного поля. Це відбувається само по собі, у зв’язку із втратою в загальному публічному середовищі суспільства формальних, умовно сталих показників (політичний, посадовий або науковий статус, авторитет фахового чи життєвого досвіду, доля на ринку, якщо це не державно-приватне співробітництво тощо). Відбуваються кардинальні зміни в самому розумінні публічності, зокрема, в масштабах і форматах вираження публічності, яка росте і урізноманітнюється (навіть в Україні) вже щогодинно, особливо завдячуючи специфічним інструментам-форматам мережевого життя, яке дарує сучасний високотехнологічний комплекс можливостей індивідуалізованого Інтернету.

Сучасне суспільно-державне життя стало ареною потокових технологій не тільки передачі, а й творення, самостійного існування даних різноформатної інформації та її переходу на новий рівень аж до домінування елементів контентних акцентів. Інформація як данні, чи інформація як важливий зміст невпинно набуває кардинально відмінних рис існування, особливо якщо мова йде про реальних учасників публічного життя. Масштаби ж самого публічного життя при цьому розширилися до індивіда  чи населеного пункту тощо.

Потоковість інформаційного контенту визначається ще й швидкостями динаміки нових інформаційно-контентних форматів, які несуть данні та змістовний контент. Це досить часто для переважної кількості творців і споживачів інформації не зрозуміло і досить заплутано, а можливо і просто складно. Раніше будь-яка публічна дія ставала подією і навіть сенсацією, оскільки публічний вимір був обмеженим і увага зосереджувалась практично в автоматичному режимі.

Тепер увага розсіяна, бо вона отримала безліч нових інформаційно-форматних інструментів, які заявляють себе і доводять, що старі формалізовані адепти публічної уваги вже не такі важливі. Сучасне життя залежить досить часто не від чужої волі (взаємовідносин, функцій тощо), а від власної, і власного розуміння та бажання творити своє життя (чи імітувати таке творення тощо).

Навіть ці декілька тез щодо потоковості інформаційних полів та їхньої динамічності змушують всіх учасників публічних змагань за увагу знайти систему координат, в яких знаходяться вони (творці-замовники). Це викликано тим, що досить часто сьогодні публічні гравці витрачають силенну кількість грошей на традиційні ефірні формати публічності (телебачення-радіо), а високої впізнаваності, а тим паче постійного позитивного позиціонування вони не отримують. Неефективність вкладеного в публічність ресурсу залежить найбільше від рівня конфлікту між собою двох світів подачі та існування інформації: подієво-статичної (телебачення-радіо) і динамічно-потокової (зосередження уваги на інформаційному контенті новинних стрічок, соціальних мереж тощо). Звідси продукуються два полюси можливостей  ефірних аналітиків. До першого відносяться тематично-констатуючі – вони зазвичай рекомендують те, що мало б сенс, але вчора. До другого – аналітика контекстно-прогнозуючого характеру, де рекомендації працюють на випередження, бо аналітики оперують факторами моделювання динамічних процесів публічного негативу (виклику, ризику, загроз). Відтак застосовуються  і різні моделі аналізу інформаційного контенту. В першому випадку – вихолощені від оригінальностей змісту моніторингово-тегові технології, з притаманною їм примітивною участю людського інтелекту в технологічних процедурах моніторингових процесів (вони примітивно дешеві в обслуговуванні, і водночас неефективні – відбувається антисинергація імітаційного ефекту назви з практичною відсутністю адекватної ефективності в змінених реальностях чи переплутаних процесах фіксації унікальної назви бренду контентного резонансу. Своєю чергою, надефективними і перспективними є результати аналітичного сервісу на засадах контекстно-прогнозної аналітики на базі технології Контекстного аналізу інформаційно-контентного резонансу (КАІР) змістів окреслених територіально інформаційних полів тощо.

В сучасному розвитку інформаційно-контентних потоків найактуальнішим є феномен контентного резонансу змісту в окреслений базовий період. Він неоднаковий для різних форматів, особливо ефіру (теле, радіо, Інтернет, соцмережі), але технологічно виправданий з точки зору ефективності. Практика роботи з регіональними інформаційними полями свідчить, що навіть разова потокова технологічна фіксація резонансу ефективно підтверджує реальний стан розвитку процесів та існування інформації щодо них навіть в тому випадку, коли процеси не були комплексно легалізовані в інформаційних полях. Таким чином, аналіз резонансу вбирає в себе інший фактор важливості, а саме – дані стають інформацією і можуть претендувати на домінування уваги в різних періодах для окремих інформаційних полів тощо.

Важливо зазначити, що шлях до резонансу, а тим паче до факту домінування (а це надзвичайно рухливий стан) залежить від адекватності інструментально-ресурсного забезпечення процесу інформаційно-контентної присутності об’єкту чи суб’єкту публічного процесу тощо.

 

Процедурна частина аналізу контентного ефіру за технологією КАІР

Для розуміння процесів, що відбуваються в традиційних форматах ефіру важливим стає спеціалізований  потужний аналітичний центр.

Його призначення – глибинний аналіз створюваних форматів сценарно-режисованих публічних процесів в ефірних форматах часу. Вони досить важливі, враховуючи, що макропублічність в декількох системних теле- та радіо форматах залишається поки що  майже виключним чинником права  потужного різнопланового захисту в суспільно-держаних відносинах та  можливості мати потужну перспективу публічного розвитку, яка впливає на всі компоненти успіху. Як протилежність – відсутність монетарного капіталу (фактор фізичний) чи реального системного потенціалу публічної присутності (фактор енергетичний) часто призводить до фактичної ліквідації не тільки окремих виробничо-представницьких напрямів чи процесів, але й подальшої присутності  особи в публічному полі.

Сучасний багатоаспектний ефірний аналіз став досить системною і комплексною технологією, а динамічність інформаційних полів вимагає спеціалізації та високої технологічності в роботі (фахової спеціалізації, процедурного розподілу функцій, координації результатів та адаптації до потреб замовника) тощо. Цікавим є те, що аналітичний сервіс ефіру взагалі досить довго не змінювався і  не спеціалізувався на форматах подачі, контенту, оскільки ефірна аналітика (як функція)переважно була тематичною, а не публічно-візуальною. Це пояснюється відсутністю менеджменту первинного рівня потокового аналізу: постановочних образів та інструментів акцентуації, підсилення уваги другорядними інструментами зацікавлення від фонів до учасників тощо.

Традиційний менеджмент з організації аналізу ефіру визнавав необхідність аналітики тематичного контенту на рівні аналітичної групи. Відповідно, цей рівень, зазвичай, допускав наявність паритетних (лінійних) операторів-аналітиків (в особливих випадках – контролерів тонів), які спеціалізувалися на темі, яка задається для аналізу замовником.Сьогодні в сучасних комунікаційно-тематичних середовищах реально корпоративно-чистих сфер-тематик в загальному публічному  тлі немає (результат глобалізації). Виходячи із сказаного, ефективний аналітичний сервіс ефіру процедурно (затрати часу між фактом появи контентного формату і реальністю формування пропозицій для реагування замовника) має  високу  часову плинність і досить умовні резерви часу, бо технологічно перехресний і змінний навіть в рамках доби.

Ефективний аналітичний сервіс ефіру за технологіями КАІР є відповідно командним і високотехнологічним. Спеціалізація відбувається у  підрозділах, які обов’язково мають відпрацьовувати процедурні частки (сегменти) ефірного контентного виробництва, а не працювати виключно з тематиками ефіру – це  різні реальності інтелектуального виробництва людства в царині ефективної аналітики ефіру.

Важливо, щоб в часових вимірах аналіз ефіру не зводився тільки до узагальнених констатацій (як імітації аналізу), які лежать на поверхні, а поєднувався із аналізом композиції самого ефіру (ексклюзивна можливість контролю за виконанням ефірного замовлення медіа-корпораціями з метою виправлення в процесі виконання), насиченням аргументними рядами і доходив до фіксації акцентів (другого плану, тобто шлях до підсвідомості). Вони ж, своєю чергою, мають передаватися в ефірній реальності не тільки твердими однозначними сентенціями, а, передусім, емоціями –  виразом обличчя, жестами, незвичними, ніби спонтанними, сюжетними вставками, далі – коментарями тощо.

Важливо такий аналіз подавати як початок сценарних дій щодо посилення ефекту чи його нейтралізації, а також виведення головних смислів в тренд контентного домінування як публічного процесу. При цьому  анонсувати, що такий  аналіз є тільки часткою ситуаційного сервісу (розширена конфігурація послуг: констатації-попередження, націлення уваги на аргументи і акценти в інтересах замовника, прогнозування розвитку публічного процесу, пропозиції рекомендаційних блоків щодо впливу  на публічні процеси тощо) в інтересах замовника тощо.

 

Організація системи  якісної фіксації та аналізу контекстних змістів ефірних форматів:

Основні засади:

·  Специфіка контенту в ТВ-форматі: відеоряд, текст ведучого, тексти коментуючих сторін, експертна думка (персоналізована, опосередкована), географічний масштаб події. Висновки до сюжету: прямі вербальні і непрямі (тональність – фіксація аналітиків), види та форми реального акцентування тощо.

·  Технологічна особливість сприйняття контенту оператором в ТВ-форматах: точна фіксація-опис ключових факторів сюжету – головна аргументація, другорядна, контекстна, робота оператора (підсилення впливу сюжетом, нейтралізація, применшення впливу), поєднані елементи в сюжеті – від реклами до залежності від попередньої передачі чи післяефірного переведення уваги тощо.

·  Технологічні особливості ранжування контенту ТВ-форматів: телеканал – автор сюжетної лінії; канали  співтиражувальники (додатки, уточнення, розширення в залежності від регіону тиражування); канали, що виводять сюжетну лінію в контекст-оцінку; градація сюжетної лінії за сценарною шкалою, автори текстів для озвучення телекореспондентами; кореспонденти з авторською точкою зору, режисування поширення теми і сюжетної лінії у часі і географічному вимірі; тиражування теми із ТВ-контенту іншими інструментами інформаційно-медійного представлення на території; взаємодія сюжетної лінії і можливих рекламних вставок (теоретично).

·  Організаційна проблематика аналітичного центру в частині зйому-фіксації контентної інформації в базі даних: запис тв-трафіку в реальному часі; можливість цифрового запису на носій, який би дав розгон сюжету в реальному часі, але в паралельному режимі (від 3-4 до 7 ліній дублювання для комп’ютерів (операторів-шифрувальників) із можливістю технології програмних пауз чи заторможення запису до рівня розуміння мови (коли поряд сидить оператор і починає розшифровку не в форматі повної телепередачі, а вже окремого сюжету, як базового елементу аналізу).

·  Сюжет береться як одиниця виміру в тв-форматі та радіопередачі, учасники сюжету як цифрові показники серйозності ставлення тв-каналу до теми (особливо важливо, якщо вона замовлена і потребує повного розширеного аналізу реалізації виконавцем замовлення).

·  Шифрувальники діляться на 2-3 категорії. Поділ з суто технологічного боку потрібен для кар’єрного росту і  адекватної системи мотивування з метою утримання унікальних кадрів – капіталу корпоративного рівня, але  головне призначення такого поділу – багаторівневий реальний аналіз контентного потоку в теле-радіо-форматах, якого ще не знав ринок (перша категорія). Відтак це віддає  монополізмом, оскільки застосовується ексклюзивна технологія врахування всієї палітри контентної подачі в телевізійних і радіоформатах. Друга категорія заповнює характеристику сюжету вже рівня організаційно-візуального (другий рівень), а третя категорія описує значення сюжету в передачі, тому вже оперує рівнем повного формату передачі. Поєднання цих рівнів дасть вичерпну інформацію про задуми, реалізацію, а головне, покаже можливий потенціал для нейтралізації чи підсилення теми (сюжетного образу) і передачі головних чинників в ситуаційний сервіс для реагування тощо.

·  Важливо витримувати регламент передачі, щоб розшифровка була в тій же послідовності, що і в передачі. Відтак  є сенс мати віддалених сценарних контролерів, які будуть керівництву системи (анонімно) надавати після кожної передачі структуру подачі тем чи сюжетних образів. Керівництво, маючи контрольні схеми сюжетних подач в передачі, після звірки із реальною розшифровкою буде стимулювати роботи шифрувальників до якості і розвитку, в тому числі і саморозвитку (важливо, що це технологічне запобігання системних втрат потенційного контенту із візуалізованими рядами (ексклюзивна позиція в архіві), який може знадобитися в роботі з майбутніми замовниками) тощо.

 

Режим аналітичного сервісу для конкретного ефіру:

·  Аналітики контекстної вербально-візуальної модуляції вступають в дію на наступному етапі. Вони орієнтуються в контенті за допомогою ІТБД зі складним контекстним пошуком (або, або, або), який убезпечує при вибірці (втемну) пропуск важливого сюжету, якщо навіть потрібні акценти закладені на другому чи третьому плані, а ключова аргументація з’являється нібито спонтанно. Тобто, це аналітики-збирачі сюжетів, які обов’язково із розшифровкою мають надавати і першоджерело в форматі реального запису.

·  Наступний режим  аналітики – це аналітик-прогнозист (креативник щодо сценарних рішень-пропозицій), якому надається сукупність прямих, опосередкованих, контекстних і навіть наближених тем (співтем) чи ефірних середовищ, який в переломах подач, навіть емоційних випадів чи аномальних ситуацій, має функцію акцентування уваги на сказаному і несказаному, акцентованому способами оператора чи кореспондента, експерта, учасника тощо і продукує оригінальний рекомендаційний ряд щодо замовлення тощо.

·  Весь інший ефір стає цифровим наповненням ІТБД, яка має розширену можливість контекстного пошуку. Пошук ведеться в сегментах від системи  всіх елементів назв до елементів опису і особливих ознак, включаючи вичерпну базу публічних осіб, що беруть участь у публічному процесі тощо.

 

Вимоги до програмного середовища, в яке заводиться контент.

Програмне середовище має бути спеціалізованим для втримання великих обсягів різного контенту за видами та  формами і  мати неординарну структуру побудови, утримання і оперування-управління масивами. При цьому важливо, щоб була можливість управляти різними сегментами контентного продукту (описаного матеріалу), тобто мати можливості наскрізного машинного аналізу за ознаками чи складними контентними запитами, які не залежать від часу вводу.

Важливо, щоб фіксувалася чітка система безпеки мережі щодо вводу інформації та особливі умови ранжування допусків щодо можливостей вибірок  первинних даних, вторинної аналітичної інформації чи системних рекомендаційних блоків тощо. Водночас має забезпечуватись технологічна можливість дозволу та блокування вибірки інформації з різних рівнів доступу і віддаленості. Особливо важливо, щоб система мала можливість розвести різні доступи по різних рівнях, а з другого боку, агрегувати генеральні доступи не тільки за базовим регламентом, але й моделювати їх у майбутньому.

Система повинна мати  надмірний потенціал  числового обрахування для графічних форматів, які б узагальнювали кількісні характеристики елементів наповнення бази.

Обов’язково має бути  доступ для вводу із віддалених точок, які б мали сервіс  ідентифікації та впізнання  особи користувача і виключали можливості несанкціонованого втручання в роботу управління програмним середовищем.

Вимоги до можливостей програмного середовища сучасні. Головне, щоб була можливість перехресного контролю за роботою всіх шифрувальників в різних часових вимірах одночасно в режимі моделі.

Особливості ранжування і специфіка прив’язок.

Теле- та радіоформати мають свою специфіку. Вони виходять в ефір блоками-передачами (з наповненням різними сегментами), які тематично не можна поєднувати.  Тому важливо,  щоб сама передача мала окрему градацію, як сукупність тем-сюжетів. Кожен сюжет, відповідно, має свою закінчену фіксацію, яку можна було б потім обраховувати тематичними та кількісними показниками, бо вони співпадатимуть за тематичними чи персоналізованими характеристиками (окремо чи співставно)  з іншими передачами та ефірними форматами. В ранжувані і прив’язках мають бути не тільки тематичні характеристики, а й супутні характеристики: географія, персони-впливу, експерти-арбітри тощо.

 

Специфіка кадрового ресурсу аналітиків-фіксаторів і умов праці.

Подібна робота має обставлятися, як важлива, перспективна, високоінтелектуальна, ексклюзивна тощо. Тобто така, яка надає обраному претенденту реальний ріст в шкалі професій потокової аналітики з можливостями виходу в пул прогнозистів публічного життя та ситуаційних сервісів для управління контентами  сучасних інформаційно-контентних полів. А такі поля обслуговують всі види діяльності, як окремих персон, так і інтересів різних об’єктів чи суб’єктів людського життя-творення. Тут важливо акцентувати увагу на тому, що сьогодні це унікальна функція, але вже завтра вона буде масовою, бо з розвитком новітніх технологій  в сферу публічності вступають всі громади у світі і дуже велика кількість індивідів тощо.

Офісні умови мають витримуватися в технологічних межах  за стандартами менеджменту мінімізованої ієрархії, де відбуваються однопорядкові процедури аналітичного сервісу, але має закладатися стаціонарна надсучасна комп’ютерно-освітлювальна техніка з цілодобовим режимом обслуговування тощо.

Важливо витримувати візуально-екологічні характеристики 2 кв. м на людину, мати сучасний блок для їжі (від кулерного сервісу до холодильно-мікроволнових можливостей для індивідуалізації споживання їжі), при тому, що обідня перерва обов’язкова і регламентується фірмою.

Початкова ціна роботи має бути суттєво вищою за середній рівень (по регіону), бо важливий відбір потенціального інтелекту особистостей з творчим потягом і розумінням життя як образу динамічної картини процесу.

 

Особливості персональних вимог до людського контингенту, який задіяний в оцифруванні саме теле-радіоформатів.

·  Робота постійна із обов’язковою ієрархією росту по висхідній лінії з інформаційно-контентними потоками (констататуюча високолінгвістична калька ефіру, агреговані форми опису сюжету, передачі, серії передач, серій різних функціональних дій в ефірах, потім всі види аналітики в межах КАІР аж до ситуативного сервісу повного циклу(сценарних впливів на потоки) тощо.

·  Фахівець має грамотно висловлювати думку, бо буде перефразовувати почуте (складність на етапі розуміння і осмислення  емоційно-імітаційний потоку). Фахівець має розуміти основні прийоми подачі ефірної інформації і вловлювати заявлену важливість сказаного, яку слід окремо фіксувати (витримуючи адекватність сказаного і його акцентування щодо особливої уваги тощо).

·  Фахівці вищого рівня аналітики вирощуються із середовища шифрувальників, тому важливо щоб вони переймалися суспільно-публічним середовищем, мали навики і схильність до енциклопедизму, були реальними людьми творчої інтелектуальної праці тощо.

 

Радіоефір. Оператор:

·  Бажано щоб оператор-фіксувальник контенту був із музикальними здібностями і філологічною підготовкою, бо він має покласти на папір не просто точну кальку почутого, а ще й смислову розшифровку для аналізу. Оператор повинен ще по системі шкал голосових інтонацій надавати окремі специфічні ознаки почутого чи заявленого в радіоефірі.

·  Радіоефір використовується як інструмент донесення до слухачів смислових моделей навколо терміну-бренду. Тому важливо чітко фіксувати голосові моделі донесення, враховуючи інтонацію, настрій, учасників обговорення, анонсування та запрошення до продовження теми.

·  Радіоефір має важливі складові:  супровід, настрій подачі та особливо постановку сюжету в тло передачі. Вдтак важлива фіксація не тільки заданості, але й повних форматів передач. Це єдине, що потребує постійного осмислення. Один із показників поціновування роботи аналітика-оператора – точкові передачі, які тотально фіксуються, але потім за рахунок рівня кваліфікації йде  вибірка, або відкидання зайвого тощо.

Висновки: 

1. Система моделювання сценарних рішень створюється як результат якісного Контекстного аналізу інформаційно-контентних резонансів (КАІР) ефіру. Якщо реалізовувати проект-КАІР-ефіру в обсязі України і всіх її комунікаційно-контентних полів, то явочно виникнуть надможливості в продукуванні креативних рішень різного масштабу і формату, які допоможуть  впливати на стан ефірів щодо інтересів замовника в публічних середовищах різного масштабу.

2. Можливості ситуаційного сервісу (нова унікальна ринкова функція): ситуаційний сервіс як бізнес-ніша важлива тоді, коли центр уваги переміститься з координат прямої ієрархії статусу, обсягу, масштабу до сенсу, оригінальності, потенційності, випереджальності  знань щодо контентного змісту як такого, а не джерелазмісту за формальними ознаками. ©

 Григорій Любовець,

к.і.н., доцент,

Роман Савчук

 

Підготовлено19.03.13; доповнено 04.08.14.

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 2 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 991

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua